Словник української мови (1937)/відшпилювати
| ◀ відшпилити | Словник української мови В відшпилювати |
відшрубувати ▶ |
|
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
| ◀ відшпилити | Словник української мови Борис Грінченко В відшпилювати |
відшрубувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відшпилювати
Борис Грінченко
1937
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).