Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відьмити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відьмити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́дьмити, млю, миш, гл. Колдовать, чародействовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Лев. ПЙО. I. 375.