Словник української мови (1937)/відігравати

by Борис Грінченко

◀ відігнати

Словник української мови Борис Грінченко В відігравати

відіграватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відіграва́ти, граю́, є́ш, сов. в. відігра́ти, гра́ю, єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля. Грин. II. 58—59.