Словник української мови (1937)/відіпріти
Зовнішній вигляд
◀ відіпрати | Словник української мови В відіпріти |
відіпхнути ▶ |
|
Відіпрі́ти, прі́ю, єш, гл. О льде: оттаять. Як пішли були дощі, од берега відопріла крига, а то всюди лежить недвижима. Волч. у.