Словник української мови — Ввійка Борис Грінченко
1937
Ві́йка, ки, ж. 1) Ум. от ві́я. Вх. Пч. I. 14. 2) = Віячка. Вх. Зн. 8. 3) Веялка. Славяносерб. у.