Словник української мови (1937)/віковий
| ◀ віко | Словник української мови В віковий |
віковічний ▶ |
|
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный летами. Не вмирає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
| ◀ віко | Словник української мови Борис Грінченко В віковий |
віковічний ▶ |
|
Словник української мови — В
віковий
Борис Грінченко
1937
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный летами. Не вмирає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.