Словник української мови (1937)/віконниця
Зовнішній вигляд
◀ віконний | Словник української мови В віконниця |
віконня ▶ |
|
Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой зза гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.