Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вільготно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вільготно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вільго́тно, нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.