Словник української мови (1937)/вільготно
| ◀ вільготний | Словник української мови В вільготно |
вільний ▶ |
|
Вільго́тно, нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
| ◀ вільготний | Словник української мови Борис Грінченко В вільготно |
вільний ▶ |
|
Словник української мови — В
вільготно
Борис Грінченко
1937
Вільго́тно, нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.