Словник української мови (1937)/вільха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вільха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́льха, хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. Ві́льшка. Волч. у.