Словник української мови (1937)/вінкоплетини

by Борис Грінченко

◀ вінкобрани

Словник української мови Борис Грінченко В вінкоплетини

віно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вінкопле́тини, тин, ж. мн. Свадебный обряд: плетение венков на головы невесте и жениху, совершаемое в четверг пред свадебным воскресеньем и сопровождаемое обрядовыми песнями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.