Словник української мови (1937)/віпса

by Борис Грінченко

◀ віншувати

Словник української мови Борис Грінченко В віпса

вір ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́пса, си, ж. Окал, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном., стр. 284, № 1858.