Словник української мови (1937)/вірник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вірний Словник української мови
Борис Грінченко
В
вірник 		вірність ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вірник, ка, м. Доверенное лицо, поверенный.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вірник&oldid=588455