Словник української мови (1937)/віршувати

by Борис Грінченко

◀ віршувальниця

Словник української мови Борис Грінченко В віршувати

вірьовка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віршува́ти, шу́ю, єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.