Словник української мови (1937)/вітрогон
Зовнішній вигляд
◀ вітровина | Словник української мови В вітрогон |
вітрогонити ▶ |
|
Вітрого́н, на, м. 1) Ветреник. 2) Вентилятор. Канев. у. Вітрогони становлять, щоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.