Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вітрогон

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вітрогон
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вітрого́н, на, м. 1) Ветреник. 2) Вентилятор. Канев. у. Вітрогони становлять, щоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.