Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вітрів

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вітрів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́трів, рова, ве. Принадлежащий ветру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.