Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вішальник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вішало Словник української мови
Борис Грінченко
В
вішальник 		вішальниця ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вішальник&oldid=588872