Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/га

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
га
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Рудч. Ск. II. 131. Іване! — Га? 2) А, ах, э, вот как! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Чуб. I. 109. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Ном. № 2611. 3) Песенный припев. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така! Левиц. I. 53.