Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гавкнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гавкнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́вкнути, кну, неш, гл. Однокр. в. от га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. I. 108.