Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гагакати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гагакати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гага́кати, каю, єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його пройняв.