Словник української мови (1937)/гагара
| ◀ гагакнути | Словник української мови Г гагара |
гагарячий ▶ |
|
Гага́ра, ри, ж. Род дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
| ◀ гагакнути | Словник української мови Борис Грінченко Г гагара |
гагарячий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гагара
Борис Грінченко
1937
Гага́ра, ри, ж. Род дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.