Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гаду

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гаду
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаду́. Обыкновенно с повторением в выражении: Я (він, ти і т. д.) гаду́, гаду́. Я (он, ты и т. д.) болтаю… Гаду, гаду, а вовк суне. Ном. № 5769. Гаду, гаду, а пси в крупах. Ном. № 12949.