Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/газда

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
газда
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́зда, ди, м. Хозяин. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Га́здик, га́здонька, га́здочка. Гол. III. 42. Газдику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Газдойко, ту нема нікого? Драг. 309.