Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гайдабурити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гайдабурити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гайдабу́рити, рю, риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.