Словник української мови (1937)/гайдамака
Зовнішній вигляд
◀ гайдай | Словник української мови Г гайдамака |
гайдамакування ▶ |
|
Гайдама́ка, ки, м. 1) Гайдамак: человек, причастный к крестьянскому восстанию в 18 веке на правом берегу Днепра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойник.