Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гайдар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гайдар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гайда́р, ря́, м. 1) Пастух овец. Змиев. у. Ум. Гайда́рик. 2) Музыкант, играющий на волынке. Вх. Зн. 13.