Словник української мови (1937)/гайдар

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гайдамашок Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гайдар 		гайдарик ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гайда́р, ря́, м. 1) Пастух овец. Змиев. у. Ум. Гайда́рик. 2) Музыкант, играющий на волынке. Вх. Зн. 13.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гайдар&oldid=595617