Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гайний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гайний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́йний, а, е. 1) Мешкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = Гайовий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.