Словник української мови (1937)/гайтувати

by Борис Грінченко

◀ гайтування

Словник української мови Борис Грінченко Г гайтувати

гайтусь ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гайтува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Охотиться, особенно с гончими. Вх. Зн. 9. Шух. I. 235. 2) Распутничать? См. Га́йта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. № 13984.