Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гакар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гакар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́кар, ря, м. Ствол молодого дерева, которым связывают вместе две тальби, два плота, сплавляемого дерева. Шух. I. 181.