Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/галабурдити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галабурдити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Галабу́рдити, джу, диш, гл. Дебоширствовать, производить беспорядок. Волынск.