Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/галабурдити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ галабурда Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галабурдити 		галабурдник ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Галабу́рдити, джу, диш, гл. Дебоширствовать, производить беспорядок. Волынск.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/галабурдити&oldid=595674