Словник української мови (1937)/галити
| ◀ галець | Словник української мови Г галити |
галитися ▶ |
|
Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спешить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.
| ◀ галець | Словник української мови Борис Грінченко Г галити |
галитися ▶ |
|
Словник української мови — Г
галити
Борис Грінченко
1937
Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спешить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.