Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/галич

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галич
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́лич, чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. I. 254.