Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/галун

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галун
Київ: Соцеквидав України, 1937

Галу́н, ну́, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. Галуне́ць, галу́нчик. Аф. 354.