Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/галунити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галунити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Галу́нити, ню, ниш, гл. Мочить в растворе квасцев. Чуб. III. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у.