Словник української мови (1937)/галушка

by Борис Грінченко

◀ галушище

Словник української мови Борис Грінченко Г галушка

галушник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Галу́шка, ки, ж. Галушка, кусочек теста, сваренный в воде или молоке, клецка. Чуб. VII. 440. Рі́зані галушки́, рва́ні галушки́, — смотря по способу приготовления. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Ум. Галу́шечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. III. 421.