Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гальмувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гальмувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гальмува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Тормозить. Угору йду — не бичую, ізгори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.