Словник української мови (1937)/галява

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
галява
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́лява, ви, ж. Поляна в лесу; незаросшее место среди хлеба в поле. НВолын. у. На реке, пруде: незаросшее место среди тростника. (К. П. Михальчук). См. Гало, Гальовина.