Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гамала

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гамала
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гама́ла, ли, ж. Смесь? Род кушанья? Накришили так то того, то сього, — вийшла чисто гамала, — поїли. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.