Словник української мови (1937)/гаман

by Борис Грінченко

◀ гамаликуватий

Словник української мови Борис Грінченко Г гаман

гаманець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гама́н, на́, м. Кожаный мешочек для хранения табаку, карманных вещей; мошна, кошелек. Чуб. V. 919. Загубила чотири гроші з гаманом. Ном. № 12533. Десь у мене був з кулями гаман. АД. I. 173. Ум. Гамане́ць, гама́нчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гамани́ще, гаманя́ка.