Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гамкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гамкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́мкати, каю, єш, гл. 1) Детск. Есть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.