Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гамулець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гамулець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаму́лець, льця, м. Узда. Гаму́лець упра́вити. Надеть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!.. Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.