Словник української мови (1937)/гандевери
| ◀ ганде | Словник української мови Г гандевери |
гандель ▶ |
|
Ганде́вери, рів, м. мн. Шаровары из саєти. (Запорожці) наїздять у Богуслав на ярмарок та в саєтових штанях, чи то в гандеверах, кидаються було у цебер з дігтем. О. 1861. XI. 31.