Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гандевери

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гандевери
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ганде́вери, рів, м. мн. Шаровары из саєти. (Запорожці) наїздять у Богуслав на ярмарок та в саєтових штанях, чи то в гандеверах, кидаються було у цебер з дігтем. О. 1861. XI. 31.