Словник української мови (1937)/ганчаревий
Зовнішній вигляд
◀ ганчар | Словник української мови Г ганчаревий |
ганчариха ▶ |
|
Гончаро́вий и ганчаро́[е́]вий, а, е. Принадлежащий, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.