Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ганчаревий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
ганчаревий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гончаро́вий и ганчаро́[е́]вий, а, е. Принадлежащий, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.