Словник української мови (1937)/гарапник

by Борис Грінченко

◀ гарапій

Словник української мови Борис Грінченко Г гарапник

гарасівка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).