Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гаремниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гаремниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаре́мниця, ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.