Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарикати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарикати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гари́кати, каю, єш, гл. Ворчать, делать постоянные внушения, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.