Словник української мови (1937)/гарита

by Борис Грінченко

◀ гарикнути

Словник української мови Борис Грінченко Г гарита

гаріль ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гари́та, ти, ж. Карета. Посадили її в гариту. АД. I. 312.