Словник української мови (1937)/гартувати

by Борис Грінченко

◀ гартування

Словник української мови Борис Грінченко Г гартувати

гартуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. I. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. III. 25.