Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарячник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарячник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаря́чник, ка, м. Сбитеньщик. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднепр. у. (Залюб.).