Словник української мови (1937)/гасати

by Борис Грінченко

◀ гасання

Словник української мови Борис Грінченко Г гасати

гасило ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаса́ти, са́ю, єш, гл. Бегать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. К. ЧР. 94. «Сіль сиплеться з кишені, сіль!» кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не до солі, коли грають на басолі». Ном. № 10076.