Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гасати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гасати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаса́ти, са́ю, єш, гл. Бегать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. К. ЧР. 94. «Сіль сиплеться з кишені, сіль!» кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не до солі, коли грають на басолі». Ном. № 10076.