Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гателити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гателити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гатели́ти, лю́, лиш, гл. С жадностью есть, пожирать. А убогий ще й голодний… як припався гателити. Рудан. I. 30.